1 Харківський національний медичний університет, кафедра фізіології, Україна 2 Український НДІ протезування, протезобудування та відновлення працездатності, Харків, Україна
tsarenkons@gmail.comДана стаття присвячена актуальній проблемі формування емоційної сфери студентів 2 курсу ХНМУ у процесі навчальної діяльності. Представ-лені результати анкетування, психофізіологічного тестування, спрямовані на вивчення особливостей адаптації до навчання студентів початкових курсів. Уявлення про домінуючу роль емоцій дозволяє розглядати їх як мотиваційну основу поведінки лю-дини. Спонукальна функція представлена в якості мотивації та когнітивних відображень. У статті представлені дані аналізу та дана оцінка емоційно-го стану студентів-медиків під час інтелектуальних та психічних навантажень. На основі досліджень пропонується розробити профілактичні заходи що-до покращення навчального процесу та часу до-звілля для забезпечення адекватності адаптації та збереження високого рівня здоров'я.Ключові слова: емоційний стан, інтелектуаль-ні навантаження, адаптація, психофізіологічні пока-зники, студенти-медики.Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана робота є фрагментом НДР «Особливості інтегративних та вегетативних функцій організму в процесі адаптації до інтелекту-альних, емоційних та фізичних навантажень», № держ. реєстрації 0115U000239.Вступ. Здоров'я -головна цінність життя, воно займає найвищу ступінь в ієрархії потреб людини. Згідно з висновками експертів МОЗ, стан здоров'я населення на 50% залежить від способу життя, котре включає в себе психічне здоров'я. До нього відносять: розум, інтелект, емоції, пізнання, мис-лення та інше, особливо важливу роль у підтримці та формуванні здоров'я відіграє емоційний стан, як внутрішній фактор екстреної мобілізації організму до адаптації в умовах постійного коливання зов-нішнього та внутрішнього середовища. У людини, як правило, вони мобілізують не тільки фізичні, але й інтелектуальні ресурси, посилюючи увагу та її концентрацію, чутливість аналізаторів, полегшують формування пам'яті та її об'єму на певний час, усвідомлення та інші психофізіологічні можливості організму.В свою чергу, існує така психічна функція як мислення. Це процес пізнавальної діяльності, ха-рактеризується узагальненим й опосередкованим відбиттям дійсності. Для здійснення розумової діяльності в головному мозку відбувається широка взаємодія різних його відділів, розпочинаючи від відділів кори півкуль великого мозку, лімбічної сис-теми й закінчуючи ретикулярною формацією стов-бура мозку [2,3]. На тему зв'язку емоцій та мис-лення існує велика кількість досліджень. Дослід-ження С. Л. Рубінштейна, О. К. Тихомирова та ін-ших висвітлили процес впливу емоційного фону на мислення та інтелектуальні можливості організму, та дійшли до висновків, що практично всі сильні емоції гальмують свідому інтелектуальну діяль-ність людини [5,6]. Американський дослідник У. Р. Лідер займався питаннями емоційної мотива-ції і вважав емоції як орган сприйняття: «…емоційні процеси можуть розглядатись як один із видів ап-перцептив...